Головна

Флористика

Флористика (floris -від лат. «рослина») - вид декоративно-прикладного мистецтва, аплікація, колаж з рослинних матеріалів.

В японській традиції розрізняють пресовану флористику (ошибана) і об'ємно-просторові композиції з рослин (ікебана).технологія флористики походить від звичайного гербарію, «квіточки на згадку», але в сучасній формі набуває різнобарвнішого звучання та глибокого змісту.

Одною з основних світових тенденцій дизайну і моди є принцип екологічності. Флористика, що передбачає використання переважно природних інгредієнтів, сама по собі відповідає даній тенденції. Сучасні жителі мегаполісів позбавлені радості постійного спілкування з природою.

Флористичні роботи, виконані з сухих рослин і квітів, більш живі та близькі до природи, ніж синтетичні картини із скла або пластика. У рослинних картинах немає тих шкідливих речовин, які негативно впливають на наше самопочуття.

Флора (Flora)
' «Флора». Картина Александра Росліна (колись приписували Е. Віже-Лебрен), XVIII ст. Музей витончених мистецтв, Бордо
Міфологія:	Римська
Значення імені:	«Квітуча»
В інших культурах:	Хлорида
Місцевість:	Середня Італія, Древній Рим
Чоловік:	Зефір
Свята на честь:	флоралії

Фло́ра (лат. Flora) — римська богиня, культ якої був поширений в Середній Італії, особливо серед сабінів. Ім'я богині пов'язане зі словом flos (род. відм. floris) — «квітка», яке виводять від праіндоєвропейського кореня *bhle-(«квітнути», «цвісти»). Ототожнюється з давньогрецькою німфою Хлоридою.

У сабінян Флора була богинею квітів, розквіту, весни і польових плодів; на честь неї був названий місяць, що відповідав квітню або травню (mese Flusare або mensis Floralis). В античному мистецтві Флора зображувалася дівчиною або молодою жінкою, увінчаною квітами. Таке її зображення стало поширеним сюжетом у мистецтві нового часу. На честь богині Флори отримав назву ботанічний термін — «флора» (рослинність).

Богиня Флора подібна божествам вмираючої природи, що відроджується, турбується про землеробство або рослинність в цілому. Такі боги звичайні для міфологій і релігій народів, що живуть або жили на територіях, для природи яких характерна сезонність.

За переказами, Тит Тацій поставив їй у Римі вівтар; крім того, існував особливий фламін, що керував її культом (лат. flamen Floralis), і їй приносили жертви арвальські брати. Якщо найдавніші списки свят не містять згадки про свято на честь Флори, то це пояснюється тим, що воно, подібно до інших аграрних свят, було рухомим (feriae conceptivae). Ймовірно, це свято спочатку справлялося наприкінці квітня або на початку травня, але згодом було витіснене іграми на честь Флори — «флораліями» (ludi Florales), заснування яких належить до 238 р. до н. е., коли був освячений храм Флори.

З 173 до н. е. року ігри святкувалися раз на рік; за часів Цезаря святкування тривало шість днів. З тих фактів, що будівництво храму і заснування ігор були приписані Сивілиними книгами, а самі флоралії відрізнялися розпущеним характером, можна зробити висновок, що культ Флори мав грецьке походження.

Історія флористики: дивовижні і цікаві факти

Багато з нас помилково вважають, що лаври засновників флористики належать європейцям. Однак це не так. Насправді батьківщиною цього квіткового мистецтва є Стародавній Єгипет. Ще за п'ять тисячоліть до нашої ери у єгиптян було традицією прикрашати палаци знатних людей композиціями з квітучих рослин. 

Уже в ті часи єгиптяни виготовляли спеціальні посудини з безліччю маленьких отворів. Такі вазони допомагали першим флористам правильно сформувати квіткову композицію. Ще однин  цікавий винахід належить саме єгиптянам - це накладні коміри з живих рослин. Вони мали основу з найтоншого папірусу і були прикрашені бісером, пелюстками великих квітів, ягодами, листям плюща, маслин і фінікової пальми. 

Сусідам єгиптян по Середземному морю - грекам - так само було властиве прагнення до всього прекрасного. Вже тоді вони були високими естетами і глибоко цінували красу квітів. У другому тисячолітті до нашої ери в Греції підбором кольорів, плетінням вінків і складанням композицій з живих рослин займалися фахівці. Стародавні греки вважали, що рослини мають розум, і тому квіти і зелені гілки вважалися найдорожчим подарунком. 

Середньовічні квіти

Стародавні греки дуже любили вінки. Вінки з ароматних квітів використовувалися як прикраси на весіллях і святах, а лавровими вінками нагороджували людей, які відзначилися в галузі мистецтва і науки. Звідси і слово «лауреат» - від латинського «увінчаний лавром». 

В середні віки вперше свою увагу на красу квітів звернула християнська церква, яка і по нині кожного релігійного свята урочисто прикрашає свої храми квітучими рослинами. Спираючись на церковне придане, саме в середньовіччі квіти починають набувати символічні значення: біла лілія - чистота і невинність, ірис - страждання і біль; червоно-оранжеві лілії - кров і страждання Христа. 

В XVII столітті квітами починають прикрашати житлові інтер'єри царських осіб. Розкішні композиції створювалися переважно із запашних рослин і запашних квітів. І, як правило, вони були присутні в приміщенні тільки для створення приємного аромату. У європейську моду входять бутоньєрки - маленькі букетики для прикраси одягу знатних людей. У Франції в цей час з'являються перші квіткові магазини, а трохи пізніше - квіткові бутіки. 

XVI і XVII століття відзначені в історії флористики як часи пишних букетів: з'являється звичай дарувати квіти, а володіння «мовою» рослин і мистецтвом «квіткоскладання» стало вважатися ознакою хорошого тону. В цей період в Італії виходить у світ перша книга про квітучі рослини «Флора або садова культура квітів». Звичайно, ви не відшукаєте в ній основних постулатів флористики, але вона дає вичерпне уявлення про найбільш популярні квіти. 

Розкіш букетів

У нас того часу особливо були популярні букети білих або червоних троянд. Розкішні квіти призначалися для прекрасної половини людства і оформлялися в букетні манжети - своєрідні картонні воронки, які обтягувалися атласом, а по краях обшивалися ажурним тюлем. Але, незважаючи на всю свою розкіш, букети того часу не відрізнялися особливою різноманітністю. 

Аж до середини минулого сторіччя букети мали сезонну прихильність - навесні це були невеликі композиції нарцисів або тюльпанів, влітку - переважно ароматні троянди, восени - хризантеми. А людей, які могли б професійно скласти композицію, знайти було досить важко - в той час не існувало будь-яких спеціальних шкіл, де було б можливим отримати навички «квіткоскладання». В наші дні флористику зараховують до одного з видів мистецтв, навчання якому вважається досить престижним і перспективним. 

А для сучасних любителів квітів все стало набагато простіше, ніж для людей часів Середньовіччя. Не виходячи з дому, Ви можете вибрати вподобаний букет з асортименту салону і зробити своє замовлення. Сьогодні живі квіти є невід'ємною частиною нашого життя. Як і все прекрасне, вони допомагають зберігати оптимізм і дарують нам чудовий настрій.

ВИДИ ПРИРОДНЬОГО МАТЕРІАЛУ




Жолуді . Збирають жолуді восени. Зберігають в прохолодному і не дуже сухому приміщенні.



Каштани збирають восени після повного їх дозрівання, бо передчасно зірваний каштан при висиханні зморщується.

Листя використовують для виготовлення об'ємних іграшок з природного матеріалу, а також для аплікації. Заготовляють листя протягом року. Весною можна заготовити листя з ніжним світло-зеленим забарвленням, влітку листя потемнішає, а осінь дасть найбільш багату палітру фарб. Але збирати листя треба обережно, не пошкоджуючи насадження.

Шишка. При виготовленні виробів з шишок в них доводиться свердлити отвори або й обрізати на певну довжину, надавати потрібної форми. Якщо треба, щоб після висихання шишка не розкрилась то спочатку її обмотують стрічкою, а вже потім падають бажаної форми і сушать. Після висихання шишку обов'язково покривають столярним клеєм.

Кора. Вона розрізнюється на зовнішній вигляд (кольору, товщині, характеру поверхні). Кора соснова, дубова, березова (середньої товщини) використовується для підставок при виготовленні різних сценок і окремих іграшок з природного матеріалу. Крім цього, вона може використовуватися як додатковий матеріал при виробі іграшок. 

Насіння Цінним доповненням до іграшок з природного матеріалу можуть бути насіння дерев, овочів, наприклад  клена, ясена. Вони відомі дітям як крилатки. З них можна зробити крила для бабки, вуха для зайця, плавники для рибки, а з сім'я липи добре виходять антени для космонавтів, лапи тварин; з  кавуна, дині, Збирати насін'я краще восени.

Квіти.

Мох. При виготовленні іграшок мох частіше використовують з метою передачі фону, зображення рослинності і т. п. Мох легко приклеюється різним клеєм.

Пташині пера. У роботі можна використати пера птахів різних розмірів, відтінків і будь-якої якості (курячі пера, утячий, гусячі, пера горобців, голубів і інш.). Перед роботою пера промивають, сушать і розчісують для повернення ним природного вигляду.

Властивості води при зіткненні з металом змінюються, і вона стає шкідливою для квітів. Також небажані керамічні вази, адже глиняна поверхня - пориста, на ній швидко розмножуються бактерії. Щоб вода не загнивала,рекомендується використовувати вази з темного скла. Ваза неодмінно повинна бути чистою! Якщо у вазі з'явився зеленуватий наліт, видалити його допоможе слабкий розчин марганцівки, розчин оцту з сіллю, або ж срібна монета на дні вази.
Ідеальною водою для квітів вважається дощова, тала або мінеральна, так квіти зберігаються набагато довше. Але підійде і прохолодна вода з-під крана, заздалегідь кип'ячена або відстояна (не менше 45 хв). У жодному випадку не ставте букет в крижану воду – квіти швидко гинуть, однак нарциси, конвалії, гвоздики люблять теплу воду. Рівень води у вазі не так важливий, тільки гербери і запашний горошок не рекомендується занурювати в неї глибше, ніж на 5 см . Поки вода відстоюється, можна загорнути квіти в папір і покласти в холодильник на нижню полицю. Розташовуйте квіти у вазі достатньо вільно – в «обмежених» умовах квіти живуть не так довго, як вільно розставлені. Для більшості квітів необхідно воду міняти щодня, стебла промивати проточною водою, оновлювати під водою зріз. Згубні для букета також прямі сонячні промені, тютюновий дим, зміни температури, протяг, спека, холод, поштовхи. 

Перед тим, як ставити букет у вазу, його потрібно підготувати. Навіть від гарної упаковки Вам доведеться відмовитися, тому що целофан та інші матеріали викликають запарювання квітів. Необхідно очистити стебла від зів'ялих або пом'ятих листочків, адже вони забирають велику кількість вологи на себе. Особливо це стосується величезних квітів (півонії, троянди, лілії). Далі необхідно зробити свіжі зрізи – косі для всіх квітів з твердими стеблами і рівні для м'яких трав'яних, наприклад, тюльпанів і нарцисів. Але тут варто пам'ятати такий нюанс, що зрізати кінці стебла необхідно виключно під водою. Зневаження цією порадою загрожує тим, що в стебло квітки при процесі підрізання потрапить повітря і це прискорить загибель квітів. Варто опустити ваш букет приблизно на 40 хвилин у відстояну і злегка теплу воду, зануривши так, щоб стебло повністю, по саму квітку, було у рідині. Це допоможе вашим квіточкам адаптуватися до нових умов.

Якщо квітка має дуже товсте стебло (хризантеми, гладіолуси, жоржини), то перед зануренням його у воду для «звикання», необхідно розщепити стебло на 3-4 частини для більшої поверхні всмоктування. Якщо ж це квіти чагарнику (бузок) – злегка побийте зріз молотком, а гіллясте стебло варто трохи процарапати голкою. Саме процарапування стебла допомагає гвоздикам, айстрами, гладіолусам та ірисам довше перебувати у воді. Квіти, що вже зів'яли, видаляйте, оскільки вони виділяють етилен. Якщо у квітів деревне стебло, кінці гілочок при зміні води рекомендується очистити жорсткою щіткою.

Молочний сік, що виділяється у деяких видів квітів, забруднює воду і позбавляє квіти необхідних поживних речовин, із-за чого вони швидко в'януть. Тому таким квітам відразу після підрізування обвуглюють зріз на полум'ї сірника або свічки, а осілий молочний сік зіскребти. Можна просто опустити кінці стебел в окріп на 5-10 секунд, щоб молочний сік, згорнувшись у холодній воді, не закупорив стебло. Робити це потрібно обережно, щоб пара не потрапила на листя і квіти.

Продовжити життя букету допоможуть і народні засоби. Живильні розчини краще міняти через 3-5 днів, промиваючи вази, в яких вони були. Тюльпани, айстри, кольоровий горошок, нарциси, іриси, левовий зів люблять цукор 2-3 ч.л. цукру на 1 літр води забезпечать квітам живлення. На противагу - конвалії, гербери, матіола, цикламени, амариліси та гарденія «віддають» перевагу солі. Пігулка шипучого аспірину на 10 літрів води очистить воду (особливо хороший аспірин для жоржини, троянд і хризантеми). З метою дезинфекції можна додати горілку – 50 мл на 1 літр води. Ще один універсальний розчин: 2-3 ложки цукру і борна кислота на кінчику ножа на літр охолодженої води. Міняти таку воду можна раз на 2 дні.

Лілії відмінно будуть почувати себе, якщо ви попередньо опустіть кінець їх стебла в окріп, приблизно на 1 хвилину, а після чого видаліть їх тичинки. Висмикніть їх пальцями, або відріжте їх гострими ножицями. Завдяки цьому пелюстки не будуть забруднені пилком. Гвоздики краще всього стоять у воді кімнатної температури, воду для них не слід часто міняти. У воду для гвоздик додають дрібку борної кислоти (0,1 г на літр води). Для жоржин воду у вазі підкисляють оцтом (1 столова ложка 9% оцту на літр води, в спекотну суху погоду - 2 столових ложки), замість оцту додають у воду і аспірин. Букет з гербер стоятиме довше, якщо ви поставите їх стебла не глибоко у воду, приблизно набравши у вазу одну третину води і всипавши туди дрібку солі. Ніколи не ставте такий букет на протязі, пам'ятайте, ці квіти не люблять, коли їх обвиває вітер. Стебла гербер погано зберігаються у воді, тому вазу, де стоятимуть ці квіти, заздалегідь ретельно промивають, а у воду додають дезинфікуючі засоби і добрива для зрізаних квітів. Квіти потрібно щодня підрізати, оскільки судини, що проводять воду, поступово закупорюються. Для того, щоб продовжити життя калам, рекомендується підрізати їх стебло, а в лінію зрізу втерти тугіше столову сіль. Троянди на ніч потрібно виймати з вази, добре промивати кінці стебел і поміщати в таз або ванну з прохолодною водою.